Її звикли бачити життєрадісною, енергійною, емоційною. І це сприймається по-різному: від захоплення до хейту. Українська акторка Наталка Денисенко розповіла Like про свої тіньові сторони, переломний період, нові ролі та зрештою, як дозволила собі знову кохати.
Весна – це оновлення та початок чогось нового. Наталко, про що для вас ця весна? Які внутрішні зміни вона вже принесла?
Я скажу, що весна дуже змінила моє життя, тому що той стан, в якому я була ще на початку року, і стан, в якому я знаходжуся зараз — це небо і земля. І дійсно, сама неначе прокинулася від тяжкого, важкого сну, тому що 25-й рік був для мене сповнений випробувань. Початок цього року почався з того, що я подала на розлучення, і зараз усе настільки змінилося в моєму житті, що навіть мої друзі і підписники помічають, як я розквітла. Тому в мене саме такий квітучий настрій.
У публічному просторі ви часто виглядаєте легкою, усміхненою та веселою. Наскільки цей «публічний настрій» відповідає тому, що ви відчуваєте насправді? Чи були моменти, коли хотілося позбутися публічності?
Так, зокрема у цей переломний період у 2025 році в мене був момент, коли мені просто не хотілось виходити з дому, бо хейт давався мені дійсно складно. Через цей осуд, коли люди судять просто на основі своїх уявлень, мені, звичайно, хотілося позбутися публічності. Але щодо публічного настрою — моя легкість, усміхненість і веселий стан — це не образ. Я дійсно така і є в житті, коли перебуваю у своєму ресурсному стані. Я дуже люблю життя, я легка людина, я щиро вважаю і відчуваю, що я красива душею, і це підтверджують мої близькі та знайомі.
Водночас у мене є й інші сторони, які я приймаю. Я дуже емоційна: якщо мене ображають, я можу різко відреагувати, можу плакати, коли мені боляче. Я нормальна людина. У публічному просторі я не бачу сенсу концентруватися на стражданнях чи поганому настрої. Свій негатив я проживаю. Тому я виглядаю легкою, бо справді навчилася бути щасливою.
Згадали за осуд. В одному з інтерв’ю ви сказали, що будь-який хейт — це паливо для популярності. Чи завжди ви так вважали? Що допомагає з ним справлятися?
Коли я почала вивчати енергії і взагалі природу емоцій, я зрозуміла, звідки береться хейт. Є таке поняття, як емоційна шкала вібрацій: ненависть — це ті ж самі сильні вібрації, що й любов, просто з іншим зарядом. Якщо уявити це як електрику, то гармонійний стан — це стабільна напруга, а сильні негативні емоції — це перевантаження, іскри. Але це все одно та сама енергія. Я не завжди так думала і не завжди це розуміла. Але зараз мені допомагає саме знання причинно-наслідкових зв’язків. Я розумію, звідки береться злість і агресія, і що ці емоції означають. Саме це і допомагає мені справлятися з негативом.
Що для вас сьогодні означає бути щасливою жінкою та як ви підтримуєте власну самоцінність?
Для мене бути щасливою — це відчувати контакт із собою, відчувати гармонію, спокій і безпеку. І як я підтримую цей стан, свою власну самоцінність — я пройшла дуже великий шлях. Я шукала і в терапії, і на ретритах, і в різних техніках — як західних, так і сучасних — для підтримки ментального і психологічного стану. І навіть у таких базових речах, як масаж, спорт, косметологія. Я дуже багато з цього перепробувала, і мені здається, що моєю ключовою точкою, великим кроком до розуміння цього стану стали мої проєкти – “Голос жінки” та “Жінка на мільйон”. Мені допомогло саме те, що я почала допомагати іншим жінкам — цей ресурсний стан став для мене перманентним.
Незабаром ми побачимо вас у дитячому комедійному фентезі «Хрещатик 48/2», де ви зіграєте відьму. Розкажіть про свою героїню: чим вона вас зачепила і чому ви вирішили долучитися до цієї стрічки?
Дійсно, моя героїня в «Хрещатик 48/2» — це щось особливе. Це дуже яскравий персонаж. Я долучилася до цього кіно, тому що Олексій Комаровський, мій друг і режисер, сказав, що там є роль відьми, але лише епізод. А я відповіла, що якщо я буду «вау», то навіть маленька роль може стати дуже помітною. Мені здається, цього персонажа навіть хотілося б більше в фільмі. Вона харизматична, енергетична, магнетична — така, як я в житті.
Для актора перевтілення — це завжди цікаво, тим паче таке, коли з тебе роблять неймовірно красиву відьму. Ця відьма точно нікого не залишить байдужим.
Що вас більше приваблює: персонажі, які резонують із вашим внутрішнім «я», чи ті, що змушують виходити з зони комфорту?
Мені більше подобається, коли роль виводить мене із зони комфорту, тому що хочеться перевтілення, чогось нового і цікавого. Я завжди говорила, що не маю однієї ролі мрії — мені хочеться різного досвіду. Особливо хочеться прожити щось темне, непривабливе, навіть страшне — випустити цю свою тіньову сторону.
Як щодо експериментів із зовнішністю заради ролі? Чи є межа, за яку ви не переступите?
Я думаю, що готова до багатьох експериментів. Єдине — мені складно уявити, що я буду набирати вагу для ролі, бо це не в моїй природі. Зазвичай це можна вирішити костюмами чи накладками, як це вже було в серіалах. Можливо, я б не поголилася наголо, але водночас не кажу «ніколи», бо може бути настільки цікава творча робота, що я і на це погоджуся. У «Хрещатик 48/2» я вперше в житті носила лінзи — це був новий досвід, трохи незвичний, але цікавий. Загалом я відкрита до змін.
Яких героїнь, на вашу думку, сьогодні все ще не вистачає нашому кінематографу?
Зараз у кіно багато історій про жінок, які проходять складні випробування і стають сильними. Але, на мою думку, нам не вистачає історичного кіно — красивого, масштабного, де українські жінки були б показані у своїй величі та красі. У нас дуже багата історія, але для таких проєктів потрібні великі бюджети, яких наразі бракує.
Ви є одним із найбільш впізнаваних голосів українського дубляжу. Чи є така героїня, після роботи над якою ви відчули: «це на 100% про мене»?
Так, це, звичайно, Мавка. Коли я вперше прийшла на кастинг, я була впевнена, що це на 100% моя роль. Я навіть дивувалася, чому мене стільки разів кличуть на проби — мені здавалося очевидним, що це я.
Також дуже близькою для мене була героїня Емілії Кларк у фільмі «До зустрічі з тобою». Там мені навіть не потрібно було грати — режисер сказала просто бути собою. І це теж було дуже «про мене».
Ваш син Андрійко росте в творчому середовищі. Чи помічаєте ви вже зараз у ньому інтерес до акторства? Чим він захоплюється сьогодні?
У ньому є творча енергія, але я не нав’язую йому жодного шляху. Він сам обирає, що йому цікаво, і я підтримую його в цьому. Я вважаю, що головна роль мами – це оберігати і бути провідником у цьому світі, а ось вибір щодо власної долі дитина зробить сама.
Зараз у Андрійка надзвичайно цікавий період і я роблю все, аби він мав якомога більше можливостей для розвитку.
Активно розвиваєте власні проєкти, одним з них є «Наталка-читалка». Про що для вас цей проєкт?
Для мене важливо бути творцем свого життя і саме з цього народився проєкт «Наталка-читалка», де я читаю українську поезію. Я вважаю, що українська література і творчість — це важлива культурна база, яку потрібно нести людям.
Також ви стали упорядницею поетичної збірки «Книга Love 5.0. Голос світла». Чому саме зараз важливо говорити про любов і які рядки зі збірки вам сьогодні відгукуються найбільше?
Це була моя мрія, яку я навіть не очікувала реалізувати. У мене є всі попередні збірки, а тут я вже стала упорядницею п’ятої. У цій книзі є і два мої вірші.
Зараз важливо говорити про любов, тому що всі ми травмовані війною і складними обставинами. Щоб зберегти ментальний і психологічний стан, потрібно повертатися до себе і до світла. Уся психологія говорить про необхідність цього ресурсу.
Любов — це основа всього, це світло, яке живе всередині нас і яке потрібно відкривати. І найбільше мені відгукуються рядки з мого вірша: «Небо, небо, дай мені переродитися… дай мені зібрати себе краплинка за краплинкою». Це мій внутрішній маніфест.
Продовжуючи тему про любов. Ви не приховуєте ваші стосунки з Юрієм Савранським. Що стало для вас тим вирішальним фактором, який дозволив вам знову відкрити серце?
Мені здається, що це сталося тоді, коли я відчула, що Юрій має дуже серйозні наміри і робить усе, щоб завоювати моє серце. Спочатку я не говорила про ці стосунки, тому що сама собі не дозволяла цього.
Але для всього потрібен час, і для того щоб дозволити собі кохати, і щоб дозволити цьому коханню бути публічним. І я на це наважилась! Це було дуже правильне рішення, адже я себе почуваю дуже щасливою.
Наостанок — чого чекати вашим шанувальникам найближчим часом? Чи плануються нові проєкти?
Ми активно розвиваємо «Наталка-читалка» і плануємо масштабувати цей проєкт, зокрема виводити його на сцену і гастролювати Україною. Також продовжую працювати над своїми проєктами і відкривати нові формати для взаємодії з аудиторією. Тому слідкуйте за анонсами, у мене багато планів.
