Гумор тримає. Наш став чорнішим, бо яке життя, такі й жарти. Поспілкувалися з стендап-коміком та волонтером Антоном Тимошенком. Чому не любить популярності, яким є український гумор сьогодні та чи стало складніше збирати кошти на аукціонах за кордоном — читайте в інтервʼю для Like.
Чи відчуваєте себе популярним і що для Вас означає це слово — впізнаваність на вулиці, цифри переглядів чи щось інше?
Я відчуваю себе популярним, але не настільки, щоб це стало незручно. Люди впізнають, кажуть дуже круті речі і багато хвалять. Це мені подобається, бо так я економлю гроші на терапію. Популярність для мене означає роботу. Тому я не люблю популярність. Я люблю стендап, казати людям усілякі розумні думки в перемішку з матюками. Але щоб люди прийшли, потрібно потрапити в алгоритми. Найгірше в популярності те, що це процес. Ти постійно маєш бути на слуху/очах/тредсі людей. Дуже радий, що в мене вже достатня аудиторія, щоб не йти на крайні міри й знімати парні скетчі в інстаграмі. Це інтервʼю я даю, щоб знов-таки нагадати про себе, бо скоро український тур. А після нього я з радістю побуду непопулярним.
В одному з інтерв’ю Ви казали, що зазвичай більше критикуєте себе, ніж радієте досягненням. Це й досі так чи щось змінилося?
Стало краще, допомогла терапія. Зараз я розумію, що вже досяг більшого, ніж колись сам планував, сидячи ввечері з друзями на фундаменті недобудови в селі Приміському. Тому стараюсь робити просто те, що подобається і допомагає.
За що Ви востаннє себе похвалили?
За те, скільки коштів зібрав у благодійному Євротурі, там більше 10 млн. Хоча мені здавалося, що це мало і я був сумний. Довелося похвалити себе. Ненавиджу це, але воно працює.
Що Вас сьогодні може розсмішити? Які жарти з Вами працюють?
Люблю чорні жарти. У новому концерті їх буде чимало.
Який він, український гумор, зараз: чи став він чорнішим?
Мій точно став чорнішим. У людей, чесно кажучи, дуже полярно якось. Комусь подобається, хтось обурюється. От мій жарт про кондиціонери в Німеччині обурив деяких людей, хоча це був абсолютно легенький жарт про газові камери. Тимошенки завжди потрапляють у скандал через газ.
Свого часу стендап в Україні був не таким популярним, розвиненим, а сьогодні коміки збирають великі зали. Що, на Вашу думку, стало головним каталізатором розвитку українського стендапу?
Люди перестали дивитися російське, почали дивитися українське. А українське виявилося не таким поганим. А потенційно — навіть дуже непоганим. Далі — вже справа продуктивності, і є багато продуктивних коміків.
Чи є у Вас відчуття конкуренції чи зараз це більше про спільний розвиток індустрії?
Так, конкуренція є, але хотілося б більше. Це б краще стимулювало розвиток. А індустрії просто треба гроші, зараз їх обʼєктивно мало, якщо це не гроші Міндіча чи онлайн-казино.
Чи є сьогодні теми, над якими Ви не жартуєте?
Так, на деякі теми я жартую тільки з друзями, бо це занадто. Але я стараюсь адаптувати такі жарти для публічного простору.
Ви неодноразово говорили про відповідальність публічних людей і критикували тих, хто ігнорує збори. На Вашу думку, що може змінити ситуацію: особиста відповідальність, суспільний запит чи, можливо, репутаційні ризики?
Я думаю, вже нічого. Хіба що шахед попаде десь поруч.
Якщо говорити про відповідальність публічних людей, то у нас наразі немає такої виразної культури кенселінгу, інституту репутації. Але чи відчуваєте, що щось уже потроху формується і все вже не так швидко забувається?
Український шакалячий експрес працює за графіком. Наскільки це ефективно — не можу сказати. Я проїжджав декілька станцій, досвід не з приємних, але корисний. Багато хто на цьому експресі просто «звалив» в Іспанію. Інститут репутації й кенсел — це різні речі. Інститут репутації якраз у нас відсутній. Кенселінгу достатньо, бажань смерті і т. д. А от щоб інституційно це працювало, щоб люди втрачали ефіри, спонсорів, то такого я не бачу. Зате бачу сумнівних осіб на білбордах та обличчями брендів.
У Вас відбувся ще один благодійний стендап тур Європою. Як все пройшло? Чи помітили якісь зміни в аудиторії, якщо порівнювати з попередніми турами?
Пройшло чудово, зібрали на армію близько 10 млн грн. Це результат, на який я розрахував, хоча могло бути і більше. З мінусів — потрапили на хітвейв у Європі, температура під 40, напевно, літніх турів більше не буду робити. Аудиторія та сама — найкращі люди дуже різних категорій населення.
Наскільки відрізняється сприйняття Ваших жартів в Україні і на закордонних турах?
Майже однаково. Українці в Україні трошки краще обізнані в комедії спостережень за іранськими дронами.
Чи стало складніше збирати кошти на аукціонах за кордоном?
Як сказати. Я вже давно змінив тактику з шести лотів, які беруть по умовно 1000$, на 20 лотів, які беруть по умовно 300$, і таким чином загальна математика висока й загалом зростає. Такі аукціони даються мені нелегко, але результат того вартий. Свою аудиторію я можу тільки похвалити і подякувати їй.
Ви рідко говорите публічно про особисте життя. Які якості сьогодні для Вас важливіші у стосунках?
Я рідко говорю про особисте життя, бо хочу його таким лишити. Для стендапу. Найважливіше — це багато сміятися разом і розмовляти.
Чи є зараз у Вашому житті людина, поруч з якою почуваєтеся щасливим?
Так.
Дім — це…
Дім — це… канал, який я не дивлюся.
Багато хто з нас зараз в емоційній ямі. Що допомагає Вам з неї виходити? Про що мрієте?
Мріяти зараз якось боляче. Я виходжу з неї цікавістю. Хіба вам не цікаво, чим це все закінчиться?
