Впевнений, рішучий і завжди «на досвіді». Він «заряджає» команду на гру і «читає поле» так, що, здається, завжди на півкроку попереду суперників. Справжній лідер «драконів» і кеп збірної України з футзалу. За його плечима — понад сто поєдинків у складі національної команди, «бронза» Чемпіонату світу та низка титулів на клубному рівні. Про силу, відповідальність і те, що залишається поза грою, у бліці журналу LIKE розповідає капітан франківського НФК «УРАГАН» Петро ШОТУРМА.
Найчесніше відчуття після матчу — перемога чи виснаження?
Звичайно, перемога. Після перемоги пропадає усе виснаження.
Ти більше про інтуїцію чи холодний розрахунок у грі?
Скажу так: на тренуваннях і під час тактичного розбору я схиляюсь до холодного розрахунку, а під час миттєвих атак у грі — інтуїція.
Що означає «читати поле»? Це досвід чи щось, із чим народжуються?
Це поєднання обох аспектів, але «читання поля» — навичка, яку можна розвивати через тренування та розбір ігор з сильними суперниками.
ТОП три моменти на паркеті, коли емоції реально «зашкалювали», — це …?
Перше чемпіонство з «Ураганом», бронзові нагороди Чемпіонату світу 2024, перший гол на Чемпіонаті світу в Таїланді.
Гол чи асист — що приносить більше задоволення?
Дуже люблю як асисти, так і голи. Але якщо обирати, то завжди був прихильником чудової гольової передачі.
Бути капітаном — це про силу чи відповідальність?
У капітана є багато функцій. Але, думаю, найважливіше — це тримати чудовий мікроклімат між тренерським штабом та гравцями.
Коли щось іде не за планом, то ти злишся чи швидко перемикаєшся?
Перемикаюсь, тому що немає часу на злість. Ритм життя заставляє швиденько забувати про невдачі й форс-мажори.
Поразка — це …? Ти взагалі легко «відпускаєш» помилки?
Поразка для мене — це коли ти сильно старався і віддавав усі сили, але не вийшло. А стосовно помилок — вони бувають різними, тому є й такі, які важко «відпустити».
Був момент, коли під час тренування думав: «Навіщо мені це все?»
Ні, таких моментів не було!
Дружба на полі — реальність чи гра?
Звичайно, дружба на полі — це довіра плюс взаємопідтримка. Але суперництво робить гру цікавішою.
(Photo by Alex Caparros – FIFA/FIFA via Getty Images)
Яка твоя тактика у буденному житті?
Тактика переможця.
У тебе в сім’ї є правило «не говоримо про футзал вдома» чи це неможливо?
У нас таке правило не діє. Ми щодня обговорюємо футзал, адже він займає велику частину нашого життя!
Дружина більше твій головний критик чи найбільший фан?
Мені здається, в глибині душі, дружина мене весь час підтримує, і я це відчуваю. Але насправді вона — критик, бо завжди говорить правду і допомагає мені ставати ще кращим.
Хто перший мириться після маленьких побутових суперечок?
Тут залежить від ситуації, яка склалась: хто більше відчуває провину, той і старається першим її загладити.
Є речі, які тебе можуть розчулити?
Музика, яка зачіпає і повертає в певні події минулого, нагадує важливі моменти життя.
А звичка, без якої твій день не складається?
Кава та круасан.
Що у меню справжнього футзаліста?
Звичайно, професійні спортсмени не можуть дозволити собі вживати некорисну їжу, але насправді люблю після ігор домашні бургери.
Музика під час розминки чи вдома — що у твоєму плейлисті?
Я — меломан, люблю різні напрями музики.
Які слова або вчинки для тебе — «червоний прапорець» у людях?
Невміння слухати. І коли вони приховують правду.
Як ти змінився ти за роки у спорті? Не лише як гравець?
Став досвідченим, витривалішим та стресостійкішим.
Коли востаннє ловив себе на простому: «Я щасливий» без прив’язки до результату?
Коли діти почали ходити в садочок (сміється).
«Ураган» — це… ?
Можливість для багатьох майбутніх футзалістів стати професійними гравцями. А для мене «Ураган» — це вже життя і спогади, які неможливо забути!
Розмовляла Наталія ЛОЗОВИК
