Після 24 лютого життя змінилося назавжди. Для когось — це зміни в побуті, для когось — втрата звичного ритму. Але для тих, хто взяв до рук зброю, щоб захистити рідну землю, — це глибинні зміни, що залишають слід не лише в тілі, а й у душі. Саме тому сьогодні, коли багато хто повертається з фронту, так важливо, щоб на них чекали. Щоб поруч були не лише родини, а й колеги, роботодавці, компанії, які розуміють важливість повернення до цивільного життя.
Компанія «Ґудвеллі Україна» стала одним із тих місць, де розуміють: підтримка ветеранів — це не жест ввічливості, а глибоке людське зобов’язання. Понад 30 працівників були мобілізовані. Шестеро загинули. Один залишається зниклим безвісти. Але ми не просто зберігаємо про них пам’ять — ми будуємо середовище, де ті, хто повертається, не лишаються наодинці. Ми допомагаємо родинам загиблих, даруємо подарунки, збираємо дитячі малюнки, підтримуємо постійний зв’язок, аби кожен знав: його пам’ятають, його цінують, на нього чекають.
Реінтеграція для нас — це не про плани на папері. Це про людей. Про спілкування. Про гайди, що містять корисну інформацію для хлопців. Про запрошення на зустріч, на поїздку, на неформальну розмову. Ми не нав’язуємось — ми просто поруч, щоби ветеран сам вирішив, коли і як йому зручно повертатися до команди, до ритму, до звичного життя.
Ми шукаємо нові способи підтримки: обмінюємося досвідом з іншими компаніями, беремо участь у конференціях, налагоджуємо партнерства з тими, хто поділяє наші цінності. Зокрема, співпрацюємо з майбутнім реабілітаційним центром «4.5.0.Прикарпаття» в Калуші, де ветерани зможуть отримати фізичну та психологічну допомогу. Ми організували поїздку до інших країн, зокрема Данії, — і це не просто про подорож, а цілий етап інтеграції, навчання, спільної роботи й натхнення.
Наша команда проводить заходи, котрі об’єднують, як-от «Ветерани готують разом», де майстер-клас з приготування м’ясних виробів перетворився на теплу зустріч з усмішками, обіймами та підтримкою. Ми запрошуємо фахівців, зокрема військового психолога Максима Чубика, який допомагає нашим хлопцям говорити, чути й бути почутими. А ще працюємо з організаціями «Rotary Club» з Данії та «Ліга сильних», що допомагають будувати інклюзивне, безбар’єрне робоче середовище, проводять аудит і дають професійні рекомендації.
Наша велика мета — у 2025 році пройти аудит від Всеукраїнської організації «Veteran Hub» та отримати почесне звання «Дружня до ветеранів компанія». Але навіть не ця відзнака є нашим головним рушієм. Ним є відчуття відповідальності перед тими, хто воював, хто втратив, хто повертається. Ми прагнемо не лише дати їм роботу — ми прагнемо дати їм відчуття дому.
Олена Чарковська
«Для мене ця тема — не просто частина роботи. Це — глибоке особисте переживання. Я знаю кожне ім’я, кожну історію. Я бачила сльози, відчувала тишу в голосах, коли люди повертаються після фронту. Саме тому ми робимо все можливе, щоб наше середовище стало місцем прийняття, турботи і сили. Ветерани не мають повертатись у порожнечу — вони повинні повертатися в життя, де їх чекають. І я хочу, щоб ми були тим самим «життям», — каже Олена Чарковська.
Повернення ветерана — це складний багаторівневий шлях. Це пошук внутрішньої опори, нових сенсів, довіри до світу. І якщо ми можемо бути поруч — як підтримка, як команда, як друг, — ми повинні це зробити. Бо в цьому і є справжня людяність. Бо саме так будується не просто компанія, а спільнота.
реклама
