Вересень пахне кавою з корицею, свіжими сторінками блокнота і трохи… тривогою. Бо, скільки б нам не було років, осінь завжди трохи нагадує перший дзвінок: час зібрати себе докупи, скласти плани, подати звіти, змінити гардероб і — бажано — життя. Але будьмо відверті: іноді хочеться просто загорнутися в плед, замовити піцу й зникнути з «радарів» хоча б на тиждень. І це нормально.
Щороку я спостерігаю одну й ту саму тенденцію: багато моїх подруг, колег і навіть я сама ловимо відчуття «осінньої просадки». І справа не лише в погоді, хоча й вона, звісно, впливає. Справа в очікуваннях. Ми звикли, що літо — це свято, рух, натхнення. А вересень — це про «назад у реальність». Але хто сказав, що реальність має бути сірішою за наші мрії?
Що варто зробити, аби перетворити осінь на союзницю, а не на сезон апатії. Бо ми — розумні, жіночні й сильні. А значить, можемо створити свій настрій самі.
1. Дайте собі паузу, ви — не робот
Дозвольте собі «адаптуватися». Ми часто підходимо до осені як до нового старту — без знижки на втому, яку могли накопичити за літо. Так, навіть від відпусток можна втомитись, особливо якщо це була не відпустка, а «контент-трип», де ви більше позували, ніж відпочивали.
Влаштуйте собі два–три дні «повернення в себе». Без надзавдань. Без марафонів. Зі сном, без телефону. Це не лінь. Це ресурс.
2. Осінні ритуали, що тримають на плаву
Осінь — ідеальний час, щоби створити нові звички. Але не ті, які кричать «почни життя з понеділка!», а ті, що дають відчуття стабільності. Бо рутина — це не завжди нудно. Іноді це обійми. Створіть один–два ритуали, які не залежать від настрою. Вони стануть вашим емоційним якірцем у складні дні:
- душ із аромамаслами й тривалою маскою на обличчі;
- 15 хвилин тиші щовечора — без телефону, інстаграму і навіть музики;
- паперовий щоденник вдячності: три речі, за які ви вдячні щодня. Навіть якщо це просто кава й чисте волосся.
3. Не піддавайся сезонним тригерам
Усім знайоме це відчуття: стало темніше, холодніше — і ніби хочеться плакати просто так. Це не вигадка. Зміна світлового дня впливає на рівень серотоніну, а разом з ним — і на настрій. А ще — зміна соціального контексту: друзі роз’їхались, поїздки завершились, в інстаграмі менше «пляжного щастя» і більше офісного освітлення. Ми ніби всі стаємо трохи самотніші.
Що робити?
— Додати в щоденний розклад прогулянки при денному світлі (навіть 20 хвилин допомагають).
— Почати приймати вітаміни (тільки після консультації з лікарем).
— Включити до свого оточення людей, з якими добре мовчати (не обов’язково тусити).
4. Працюйте з думками, а не проти них
Осіння апатія часто посилюється внутрішніми установками на зразок: «я мала б бути продуктивнішою», «я нічого не досягла за літо», «знову нічого не змінилося в житті». Ці думки звучать переконливо, але часто це просто мозок у режимі тривоги. Він не шукає правди. Він хоче контролю. Можна по-різному реагувати на осінь. Але якщо спробувати побачити її як час збирання врожаю, внутрішнього теж. Це вже не сезон втрат, а сезон «перезавантаження».
Саме тому варто було б запитати себе: «Що я зробила для себе цього літа, що мене тішить зараз, незалежно від пори року? Яка одна маленька річ зробить мій день кращим сьогодні?».
5. Осінь — це час «перезібрання», а не падіння
Можна обожнювати дощі й носити улюблений тренч. Можна плакати під серіал, їсти супи і перечитувати романи. Можна мріяти й планувати новий рік уже зараз.
Це теж сила. Ваша жіночна, тепла, внутрішня сила, не гіперпродуктивна, а чесна.
Ми не маємо бути «завжди на піку». Ми маємо бути в контакті з собою. І якщо цієї осені ви просто живете, дихаєте, думаєте про щось нове, носите улюблені светри, то цього вже достатньо. Насправді, цілком достатньо.
Просто пам’ятайте: менше тривоги і більше себе!
Альона Kolibri
