Здавалося б, довга й виснажлива зима позаду, сонечка стає більше, дні світлішають і на зміну втомі має прийти полегшення. Але що робити, якщо стається навпаки — замість радості з’являється апатія, втома і бажання сховатися від усього світу? Це сезонне пригнічення, наслідок постійного стресу чи вже депресивний стан — з цим розбираємося з психологинею Марією Чернопиською.
Після зими багато хто відчуває апатію, втому, тривожність. Як зрозуміти, що з тобою відбувається насправді?
Тут важливо дивитися не лише на настрій, а й на дії. Якщо людина каже, що їй важко, не хочеться нічого, немає сил, але все ж виконує базові справи, — найчастіше це тимчасовий стан, зумовлений виснаженням після зими чи накопиченим стресом. Але якщо ви не можете себе змусити зробити елементарні речі — встати з ліжка, приготувати поїсти, зосередитись на роботі, — це вже інший сигнал. Особливо, якщо так триває понад два тижні. Тут ми вже говоримо не про «просто поганий настрій», а про можливі депресивні прояви.
Де ця межа, коли поганий настрій перестає бути нормою і вимагає професійної підтримки?
Я завжди пропоную людині порівняти себе з собою ж кілька років тому. Як ви почувались у лютому, березні, квітні? Скільки тривав цей стан? Чи допомагало сонце, тепло, зміна погоди? Якщо тоді все миналося швидко, а зараз з’являється постійна тривога, відчуття порожнечі або в голові «лунають» нав’язливі, тривожні або навіть небезпечні думки, то краще не чекати, а звернутися до спеціаліста.
Здається, що весна мала б полегшувати такі стани, чи війна змінила сезонність настроїв?
Треба розуміти, що календарні сезони та наші внутрішні біоритми — це не одне й те саме. Для когось «весна» починається вже у лютому, коли трохи довший день і тане сніг. А для інших — лише в березні чи квітні, коли з’являється зелень. Важливо не рівнятися на інших, а прислухатися до себе. Є люди, які впадають у пригнічення ще взимку, а є ті, кого «накриває» саме навесні. Але якщо стан затягується, — це вже привід діяти.
Багато людей зараз живуть у постійній напрузі, ніби весь час «на сторожі». Наскільки це небезпечно для психіки?
Це дуже серйозно. Коли людина не знає, що буде за півгодини, чи вимкнуть світло або чи пролунає тривога, нервова система не розслабляється, вона постійно в режимі готовності. Напруга накопичується в тілі, через це з’являються панічні атаки, проблеми зі сном, виснаження. Тому важливо навчитися перемикати увагу, навіть у дрібницях. А якщо прості способи не працюють, — це знову ж таки сигнал, що потрібна підтримка.
Що може реально допомогти? Якісь тілесні або дихальні техніки?
Так, є прості способи, які можна робити навіть кілька хвилин на день. Наприклад, «дихання 4–7–8»: вдих на 4 секунди, затримка на 7 і видих на 8. Якщо повторити кілька разів, — тривога швидко знижується. Можна «заземлитися»: назвати п’ять речей, які бачите, чотири — що відчуваєте тілом, три — які чуєте, два запахи, один смак. Добре працює чергування напруження і розслаблення м’язів від стоп до голови, усвідомлена прогулянка або «вивантаження» думок на папері. Для вечора підходить легке сканування тіла чи візуалізація безпечного місця — лісу чи моря. Головне — не тиснути на себе.
А як із поширеним самопримушуванням, мовляв, «я не маю права зламатися»?
Проблема в тому, що люди, які починають тиснути на себе з цим «я мушу триматись», все одно рано чи пізно можуть зламатися. І це найнебезпечніший варіант. Вони довго тримаються, не просять допомоги, а потім намагаються «рятуватися» самі: алкоголем, ліками без призначення, азартними іграми. Це створює нові залежності та ще глибшу кризу.
То як почати рятувати себе, якщо страшно йти до психолога або здається, що немає ресурсу?
Почати можна з малого. Є онлайн-консультації, з повною конфіденційністю, можливістю звернутися до спеціаліста з будь-якого міста. Часто люди бояться, що їм одразу «поставлять діагноз». Але буває навпаки — фахівець пояснює, що це початковий стан, який не потребує медикаментів, а добре коригується психотерапією та змінами способу життя. Іноді достатньо сну, руху, регулярного харчування — і стан суттєво поліпшується. Головне — не залишатись із цим наодинці!
тел.: (050) 911 26 94
реклама
