«Любов починається з гумору», — каже FIЇNKA. Співачка розповіла Like про свої 14 лютого: від шкільних рекордів за кількістю валентинок до сімейного спокою.
14 лютого для вас — це свято чи просто дата?
І свято, і просто так. Мені класно, що святкують такий день — це додатковий привід для закоханих. Свого часу я святкувала, але зараз ми не святкуємо, не обмінюємось подарунками на 14 лютого. 14 лютого – це додатковий привід замовити суші.
Бути закоханим — це…
Бути закоханим – це бути в абсолютному кайфі, це найкращі емоції і відчуття, які може людина пережити і я бажаю тим, хто цього ще не відчував, це відчути. Бо це – абсолютне щастя.
Кохання для вас сьогодні — це…
Для мене сьогодні – це спокій. Я знаю, що в мене дуже довго мої стосунки з чоловіком. Кохання пройшло різні стадії, і зараз це стадія спокою. От просто тобі добре разом. Вам не обовʼязково нічого нікому доказувати, показувати, пояснювати. Ви просто хочете бути разом. От в цю мить ти почуваєшся спокійним.
Любов починається з…
Любов починається з гумору (сміється). Коли вам весело, тоді і починається любов. Якщо вам сумно, чи злість якась, ненависть — щось не те. От коли вам весело, тоді і зароджується кохання і любов.
Ваша мова любові — слова чи дії?
І те, і те. Одне без другого не може бути. І треба говорити добрі слова — і не тільки добрі. Треба вміти сказати трошки правди, привести людину до тями. Це можна сказати з любовʼю. Це теж дуже важливо — правда в потрібний момент. І відповідно дії, вчинки. Я – не про букети на 200 роз і останній айфон, далеко не про те.
Чи вірите в споріднені душі?
Так, мені здається, що існує таке, як споріднені душі. Наприклад, ви ж росли в різних сімʼях і у вас було різне виховання, але так чи інакше на якісь певні речі у вас однакові погляди. Або це було в його сімʼї, і це в твоїй сімʼї також було прийнято. І в тебе такий світогляд, і в нього такий світогляд. Але в результаті у вас все одно якісь однакові висновки стосовно певної позиції. Воно так просто не буває — мусить якось дужче зійтися, і вам має бути разом добре, комфортно. Десь там хтось править тими душами.
Найкраще побачення або побачення, якого би хотілось?
Чесно, через це слово «побачення» в голову приходять кліше: ресторан, шампанське якесь вам несуть, медузу з повидлом, свічка запалена… Але насправді найкращі побачення в нас були, коли мене чекав під підʼїздом Юрко і ховав зверху на даху підʼїзду коробку цукерок. Я студенткою вибігала з квартири, яку ми винаймали (в нас там купа дівчат було), і він, щоб не заважати, чекав мене під підʼїздом. І я вибігла до нього, щоб побачитись, поговорити, і він мені дає цю коробочку цукерок… Боже, це були найкращі моменти життя. Найкращі. І це — найкраще побачення.
Є у вас дивна, несподівана або смішна історія, пов’язана з 14 лютого?
Мені мій Юра зробив пропозицію, в мене вже була обручка. Але я казала, що не знаю, чи буду брати його прізвище. І на 14 лютого, коли ми їли свої святкові суші, він в коробочку від обручки поставив папірець, де було написано «Вихованець» — тобто своє прізвище. І став на коліна, і сказав: «Ти будеш Вихованець?». У мене так вийшло, що була пропозиція руки і серця, і окрема пропозиція прізвища.
У фільмах про кохання вас дратує…
Мене дратує кульмінація, коли в них має статися погано — цей напружений момент, коли ніби все нормально, давайте, сходьтеся і любіться до кінця життя! Але ні: вона не встигає, вона сідає на інший літак, він сідає в іншу машину, вони не можуть зійтися… О ні, як це має бути! Я закриваю очі. Я завжди закриваю очі навіть в тих фільмах, в яких я знаю, що в кінці вони все одно зійдуться. Іра, ти ж вчила драматургію, ти розумієш сценарій… Не нервуйся так сильно! Але я дуже сильно нервуюсь. Мені хочеться, щоб цілий фільм було все добре, щоб не було цих перипетій (сміється).
Яка пісня у вас асоціюється з розбитим серцем, а яка — з «метеликами в животі», відчуттям закоханості?
Розбите серце: Placebo – Ashtray Heart
Відчуття закоханості: Poets of the Fall – Sleep
Якби ви могли відправити валентинку собі в шкільні роки, що б там написали?
У нас, до речі, в школі була така скринька, де можна було відправити анонімні валентинки. Якось одного року, 9 чи 10 клас, я була рекордсменом по кількості отриманих валентинок. Там мені в усьому зізнавалися. Якось кожен рік життя був дуже прикольним: я чекала Дня Валентина, мені було класно. Історія кохання в моєму житті дуже чудесна, я дуже щаслива людина, і якось всі етапи в кожному віці пройшли особливо. Тому я би написала: «Ірка, не міняй долари, най ще полежать — ті, що тобі нанашко привіз. Потім курс буде ліпший» (сміється).
