Пишний букет півоній щороку в травні вона дарувала вчительці на останній дзвоник. Білі, рожеві і червоні – саме такі квітнули у маминому саду і з самого дитинства залишились ароматною любов’ю. А декілька років тому Галина Яцинович відкрила для себе різнобарвний півонієвий світ у всій красі. Тепер у її колекції – майже чотири з половиною сотні сортів, і на цьому жінка не зупиняється.
З Галиною Яцинович для інтерв’ю зустрічаємось у її мистецькому домі «Тобівка». Власниця саме вирішує робочі питання щодо проведення вже третьої виставки півоній в Івано-Франківську. Каже, треба кондиціонер, що забезпечить квітам у приміщенні комфортну температуру. Погоду ж бо наперед не вгадаєш. Як-от торік, коли спекотна весна внесла свої корективи. Виставку півоній тоді запланували на 1 червня, а окремі сорти зацвіли ще на початку травня. Довелося зрізати квіти і місяць тримати у холодильнику. І таки зберегли, тож «Тобівка» дивувала відвідувачів сотнями яскравих букетів.
«Торік люди питали: «Звідки у вас ці квіти? На городі вже нічого нема, все відцвіло, а у вас півонії», ̶ пригадує пані Галина. – А нам люди з цілої України передавали квіти. Ми спробували, що можна їх пересилати поштою, приходять у доброму стані, а вже тут зберігали в холодильнику».
Нині більшість сортів, які представляють на виставці, – з власної колекції Галини Яцинович. Формувати її жінка почала відносно недавно, красою спочатку милувалася разом із найріднішими, але коли більше сотні виплеканих сортів розквітли, вирішила ділитися красою з іншими. Так Франківськ отримав унікальну щорічну півонієву подію.
Барвисте хобі
Півонії пані Галина вирощує у себе вдома на городі. Скромно каже: «Маю небагато, всього шість соток з квітами». А це – понад 950 кущів! Усі підписані, а, щоб не переплутати таблички, на папері відтворена схема посадки – кожна квітка на ретельному обліку.
За колекціонування жінка взялась у 2019 році. Поступово знайомилася з людьми, які вирощують півонії, купувала у них нові сорти.
«Після того, як перші десять нових сортів у мене зацвіли, з’явився азарт. Коли заглибилася в справу серйозніше, то довідалася, що в Американській асоціації півоній є більш як сім з половиною тисяч сортів тільки трав’янистої півонії, ̶ розповідає Галина Яцинович. – Якщо раніше дивилася вечорами турецьке кіно, то зараз вивчаю в Інтернеті все про півонії. От якраз до опівночі гортала каталог австрійського селекціонера Мілі, «гуляла» по його саду і милувалася сортами. Порахувала, що з розплідника Мілі маю вже 28 сортів».
Кожна ̶ особлива
Вперше купити квіти з-за кордону було непросто – треба знати багато нюансів. Іноземні каталоги відкриваються зазвичай у січні ̶ лютому, тоді й треба замовляти, особливо якщо є запит на рідкісні чи трендові сорти. Кошти оплачуєш наперед, далі ̶ пів року чекаєш на посилку, а на саму квітку – ще довше.
«Коли півонії посадиш у перший рік, на наступний вони ще не зацвітають. Треба пуп’янок обірвати, щоб наросла коренева система і сформувався гарний кущик, який красиво зацвіте й покаже справжню квітку, ̶ ділиться досвідом колекціонерка. – Півонії мають різний термін квітування: є ранні, середні, пізні. Кожна красива, однієї улюбленої нема, бо всі гарні по-своєму. Якийсь час я любила тільки махрові, а тепер у колекції є кілька сортів, що подібні до ромашки – мають лише два-три ряди пелюсток, вони теж красиві».
Коралові, пастельних відтінків – тепер у саду пані Галини точно не лише білі, рожеві та червоні півонії. Найдорожчий у її колекції – тендітний Bridal bouquet – букет нареченої, щоправда, назви сортів не перекладаються, тож і на виставках уважно стежать, щоб усе було підписано правильно. За ексклюзивами жінка не женеться, проте має півонії з Голландії та із французького розплідника Рів’єра, який славиться своєю тривалою історією. «У Рів’єрі зараз працює вже сьоме покоління. Справу продовжили діти, внуки, правнуки», ̶ розповідає пані Галина.
На якомусь етапі жінка зрозуміла, що у колекції бракує сортів, виведених українськими селекціонерами, тож негайно взялася виправляти ситуацію.
«Думаю: ми чужими любуємося, а свої? Почала шукати і знайшла. Познайомилася з Валентиною Абрамовою, яка живе в Дніпропетровській області й має колекцію з-понад 1500 сортів. Вона ландшафтна дизайнерка, давно цим займається, вирощує багато інших рослин та квітів. Перший раз вона надіслала мені десять сортів. Зараз маю 18 сортів української селекції. Торік деякі повноцінно цвіли, цього року мають уже всі. Дуже красиві», ̶ не приховує захвату колекціонерка.
Передавати досвід
Третій рік поспіль виставка півоній у Франківську містить і благодійну складову – кошти збирають для потреб 76-го батальйону 102-ї бригади, в якому служить зять Галини Яцинович. Переглянути розмаїття квітучих сортів можна за добровільний внесок у скриньку. Якщо є надлишок зрізаних квітів, то їх продають – також за донат. А от кореневищами жінка поки що не ділиться – всі кущі ще надто молоді. Проте охоче розповідає, де можна придбати півонії та як за ними доглядати.
«Відвідувачі багато запитують, де можна купити сорти. У нас є список колекціонерів, які і вирощують, і займаються продажем. Ми всім давали інформацію, номери телефонів, щоб люди могли собі придбати, ̶ каже Галина Яцинович. – У мене ще всі кущі молоді, мушу розсадити хоч по два-три, на заміну, якщо якийсь пропаде. До речі, всі квіти з куща також не рекомендується зрізати. Треба, щоб був завершений цикл, аби квітка зацвіла і корінець «знав», що він виконав свою роботу нагорі. Так у «генах» закладено, адже якщо всі зрізати, на наступний рік може бути погане квітування, бо не визріє корінець».
А ще жінка міркує про те, щоб запрошувати відвідувачів безпосередньо у свій півонієвий сад – також за донат для ЗСУ, щоб підтримувати тих, хто тримає небо над квітучими українськими полями.
Ольга Рега
