Легендарна українська акторка Ада Роговцева відзначає день народження. Сьогодні, 16 липня їй виповнюється 88 років.
Ада Миколаївна Роговцева – актриса театру та кіно, народна артистка України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. В день народження української акторки зібрали її цитати.
Про любов
«Любов — це любити ЙОГО, віддавати ЙОМУ все, належати ЙОМУ, але якимось чином мати свою свободу … Залежати від іншої, навіть коханої людини — нісенітниця! Я Кармен! Жінки всі Кармен! Чому вона, ця моторошна тютюнниця, на всі часи улюблена героїня? Що в ній такого? Тому що незнищенне в жінці право вибору! І немає такої влади над нею, яку можна було б над нею затвердити! І тому мені прикро і гірко, коли свекруха над невісткою знущається, вказує їй, а та, дурненька, у каструлю плаче. На голову їй цю каструлю одягла і пішла в своє життя! Не можна жити життям іншої людини».
“Діти й онуки живуть своїм активним часом і мають такі знання, які старі мають від них отримувати. Звісно, треба щось підказати та підправити – з висоти свого досвіду. Так має бути. Бо багато конфліктів йде від того, що старі люди нав’язують молоді своє бачення. Свій досвід намагаються вкоренити у сьогоденні. Не треба цього робити. Я зараз для своїх дітей і онуків – маленька дівчинка, яка пізнає цей світ”.
Про життя
«Гумор, філософське ставлення до життя, терпіння, мужність та велика любов до всього, що тебе оточує: до сонця, ліхтаря на вулиці, дітей та онуків. Я вважаю, що тільки так варто жити».
Про театр
«У багатьох акторів немає життя, а тільки театр. У мене є життя».
Про перемогу
«Я сьогодні працювала в бомбосховищі. Писали передачу про Сковороду. Люди, працівники українського радіо, працюють там цілодобово. І часто з бомбосховища. Я щаслива, що я працювала над таким матеріалом і з такими людьми. Ми переможемо. І в холоді, і в голоді. І в бомбосховищах».
Про українців
«Я пишаюся, що живу в Україні серед таких людей, таких непереможних, люблячих і справжніх».
“Хай це зовсім небагато – виступити перед військовими з концертом чи відіграти виставу, але, коли мені дорослі чоловіки кажуть: “Ось вам би стати нашим міністром оборони”, – їхні слова мені дорожчі, ніж всі мої численні ордени та навіть “зірки Героя”, що на грудях”.
Про гідність
«Найголовніше в житті людини — зберегти свою людську гідність всупереч усьому. Бо людина без гідності – неповноцінна, а народ без гідності – це вже не народ».
“На жаль, дуже багато байдужих людей. Крім злих, дурних, агресивних є ще й байдужі. Так воно і тягнеться, тягнеться… І якби люди розуміли один одного, хоча б намагалися зрозуміти один одного… Все залежить від душі, серця, освіти, розуму всіх людей на планеті. Тому що ці війни, на жаль, були й в найближчому майбутньому будуть. Весь час бачимо: там назріває, там назріває. Десь і рвоне”.
