Тут творяться невеличкі дива на полотнах, які дарують радість тим, хто їх споглядає. Камерна тиша сповнює гармонії та надихає, а написані засновницею картини відкривають нові точки дотику до внутрішнього «я». Бо галерея-майстерня «ВИТВОРИ» психологині, енерготерапевтки та мотиваційної тренерки Марини БРАЙТ – це особливий простір, де народжується мистецтво і сміливість бути собою.
«Витвори» – назва дуже об’ємна. Що саме Ви вклали у це слово, коли створювали простір?
Для мене «Витвори» – це і іменник, і дієслово. З одного боку, це витвір мистецтва, який може створити людина, в який вона може вкласти частку своєї ідеї, фантазії, серця й душі. З другого – це заклик до дії: витвори щось, створи! Мені дуже хотілося цією назвою дати зрозуміти людям, що в цьому просторі ми маємо достатньо авантюризму, жаги, бажання творити, робити щось цікаве, живе, насичене, яскраве. І разом з тим ці витвори розходяться по різних виставках, домівках людей, знаходять свої місця у цьому світі й серцях людей.
Що ж стало поштовхом до відкриття галереї-майстерні? Це була інтуїція, мрія чи виклик?
Насправді це була достатньо довга дорога. У мене завжди була тяга до малювання. Кілька років тому я почала відвідувати заняття з художнього мистецтва, живопису, рисунку, почала більше знайомитися з цим напрямом. Я занурилась у цю сферу, мені дуже хотілося малювати, і, як результат, я створила цілу низку картин, просто отак-от, навчаючись. Та найцікавішою була реакція людей на них: ці роботи так сподобалися, що почали питати, де їх можна придбати. Це було дуже наївно і по-дитячому, але я була дуже здивована, коли зрозуміла, що це може бути набагато більше, ніж просто хобі. І тоді народилася думка: а чому би не зробити місце, куди людина може прийти, сісти, дивитися на твої картини, отримувати від цього оце задоволення і якийсь поштовх зсередини? Тому що люди приходили до мене в студію, як до психолога, бачили мої полотна і казали: таке враження, що ці картини наповнюють якимось світлом.
Власне, Ваша щоденна робота як психолога та коуча – це про людей, які шукають себе. Чи можна сказати, що «Витвори» – це теж спосіб допомагати, просто в іншій формі?
Так воно і є. Тому що кожний такий витвір знаходить свою людину, і людина знаходить його. Ми маємо вже чимало відгуків, мовляв, це завдяки цим картинам люди отримують якісь інсайти, позитивний заряд і невловиму підтримку. Дивляться і їм одразу стає легше, так, наче ці полотна допомагають їм глибше зазирнути в самого себе і дають можливість краще зрозуміти себе.
Тобто цей простір може слугувати тим самим «чистим місцем», де «перезавантажуєшся» навіть без слів?
Так, бо там все легше, все добре і спокійніше. Ці полотна додають сили. Приходиш, а навколо тебе оце світло, лунає спокійна музика, дуже камерна обстановка. Ти «перезавантажуєшся», отримуєш заряд і йдеш свіжий, щасливий, жити далі – то життя.
То як тут все працює?
Трохи специфічно (усміхається). Коли я починала створювати цей простір, не розраховувала на велику публічність. Якісь гучні відкриття, шоу чи презентації, відверто кажучи, суперечать самій ідеї цього простору. Тому сюди приходять небагато відвідувачів, і виключно тоді, коли у нас проводяться дні «відкритих дверей». Якщо ж людина хоче більше ознайомитися з «Витворами» або й замовити собі картину, вона може домовитися про безкоштовну консультацію. У зручний день і час ми зустрічаємося, розбираємо її потреби, проблематику, що б вона хотіла отримати: це має бути інтер’єрне рішення, картина-оберіг чи комбінована композиція. Далі ми затверджуємо кольорову гаму, матеріали, я пропоную ескіз майбутнього витвору, погоджуємо сюжет. І навіть на завершальному етапі замовник ще може внести якісь правки. Так виходить, що ми разом творимо цю роботу, таке максимальне включення і зосередження на людині. Це наша головна «фішка».
Як Ви це комбінуєте власне зі своєю основною роботою? Що Ви відкрили у собі, створюючи «Витвори»?
Насправді воно якось дуже гармонійно поєдналося в мені. Мабуть, «Витвори» допомогли більш глибоко дивитися на людей і старатись більше розуміти їх, глибше допомагати розбиратися в своїй проблематиці. Коли почала писати картини, зловила себе на думці, що коли я роблю це для себе, вкладаю туди те, що б хотіла отримати: підтримку, думки, інсайти, настрої. А коли для когось, то доводиться настільки налаштуватися на того, хто замовляє картину, що мимоволі включаєш всі свої психологічні задатки, аби краще зрозуміти людину і написати те, що справді їй буде помагати. Ось в результаті виходить, що всі мої знання і вміння з психології, коучингу та енергопрактик дуже класно доповнюють те, що я роблю зараз у своїх витворах.
Виходить, що мистецтво має терапевтичний ефект?
Мистецтво завжди має чудову терапевтичну дію. А коли ти цілими днями слухаєш про біль людей… Це робота дуже складна, особливо у наш час, і гостро відчувається потреба «розвантаження». А у «Витворах» дуже багато кольорів, які балансують мене. Стає легше, тому що розумієш: життя яскраве, воно продовжується і грає всіма своїми барвами.
Якби Ви мали сформулювати мету цього простору одним реченням, то що б це було?
Знаєте, це ще може не до кінця те місце, яке я бачу в своїй голові, але це однозначно простір, в якому людина має шанс пробудитись у всій своїй красі, у всій її повноті, у тому внутрішньому, глибокому, яскравому наповненні, в якому ми всі діємо, але не завжди про це знаємо. Я не претендую на якісь художні лаври чи звання і визнання у цій царині, хоч і маю відповідну освіту. Для мене «Витвори» і мої картини – це про крок до самовираження і свободу бути собою!
