Зразок неповторного стилю в іконографії

0

Наприкінці минулого століття у фондах Краєзнавчого музею була знайдена унікальна ікона. Щоправда, фахівці достеменно не знали, яка безцінна знахідка схована під шаром пилу. Адже її, як і більшість творів, у 1990 році забрали з музею атеїзму та ще не встигли ретельно дослідити. Однак долею випадку таємницю було розкрито. На горищі ратуші почав протікати дах, і мистецькі роботи перенесли в інше приміщення. Та краплі води все ж встигли завдати іконі певної шкоди, тож її необхідно було негайно рятувати. Це й стало початком повернення образу із забуття. У 1998 році реставратор Валерій Твердохліб, очистивши твір від забруднень, у нижньому правому кутку вияв підпис «Модест Сосенко». Саме неповторний художній стиль автора та його непересічна постать в історії українського мистецтва нині роблять ікону «Богородиця з Ісусом» одним із найцінніших експонатів Краєзнавчого музею. Адже дослідники справедливо називають Модеста Сосенка митцем, котрий першим витворив власну систему оздоблення українських храмів, у якій поєдналися візантійські традиції, західноєвропейські досягнення та багатство національних орнаментів.

1 Дружба з Митрополитом

Талановитий художник Модест Сосенко народився у 1875 році у селі Пороги біля Богородчан у сім’ї священика Данила та Анни з родини Киселевських. Він отримав прекрасну на той час професійну освіту: навчався у Краківській школі красних мистецтв, Мюнхенській королівській академії мистецтв та у Паризькій національній школі мистецтв (майстерня Леона Бонна).

Вагома роль у житті Модеста Сосенка належить Митрополиту Андрею Шептицькому, який не лише фінансував навчання митця, а й щиро цікавився його творчими досягненнями. Коли художник повернувся з Європи, Митрополит залучив його до розвитку Церковного музею, де Сосенко займався реставрацією пам’яток. А ще – мандрував селами, шукаючи цікаві експонати, та паралельно займався оздобленням храмів Станиславівщини, Львівщини і Тернопільщини. Зокрема, брав участь у створенні іконостасу для Кафедрального собору в Івано-Франківську.

2А далі була Перша світова війна. Модест Сосенко воював у лавах австрійської армії. Повернувшись до Львова, тяжко хворів. Митець пережив величезну особисту драму – розрив з дружиною, яку дуже кохав. Тим не менше, продовжував творчу діяльність. Однак недуга виявилася сильнішою. Художник помер у неповних 45 років у митрополичих палатах собору Св. Юра, на руках у Митрополита Андрея Шептицького, який до останнього подиху підтримував митця і залишався йому добрим другом.

3Ім’я Модеста Сосенка вписане золотими літерами в історію українського мистецтва початку XX століття нарівні з І.Трушем, О.Новаківським, М.Бойчуком, О.Мурашком і багатьма іншими.

На жаль, повністю оцінити доробок Модеста Сосенка у монументальному мистецтві вельми складно. Військові дії на території Галичини у першій половині ХХ століття, а згодом – руйнівна політика радянської влади по відношенню до українських храмів призвели до того, що авторські поліхромії збереглись лише у кількох церквах – у с. Підберізці біля Львова та у с. Поляни на Золочівщині. Саме туди Митрополит Андрей Шептицький привозив гостей із Європи, щоб показати новітнє українське мистецтво.

Портретний характер ікони

Ікона «Богородиця з Ісусом», яка знаходиться у постійно діючій експозиції у Краєзнавчому музеї, написана у першому десятилітті XX століття. У контексті творчості художника вона вперше експонувалася в 2010 році на виставці в Національному музеї Львова до 135-ліття від дня народження Модеста Сосенка, що стало справжнім відкриттям для мистецького середовища України.

Для кого конкретно була створена ікона, фахівці достеменно не знають. Натомість визнають, що це відбулося у період розквіту творчості художника: здобута європейська освіта, щаслива сім’я, любляча дружина, яку він зображав у своїх творах, протекція митрополита, хороші перспективи творчості. Саме любов до дружини надихала Сосенка на виконання цих прекрасних ікон.

4 Ось як у своїх дослідженнях описує «Богородицю з Ісусом» мистецтвознавець Марія Гелитович: «Ікона виконана в монументальному плані. У ній вгадується відгомін давньоруського монументального малярства, зокрема мозаїк Софії Київської. Водночас Богородиця у М.Сосенка має цілком конкретний портретний характер. Найвірогідніше, художник зобразив тут свою дружину, що часто була моделлю для його творів. Сосенкова Богородиця смиренна й лірично задумлива, а її погляд, сповнений прихованої скорботи, зосереджений на Синові. Ненав’язливо, але достатньо виразно автор вводить незмінний атрибут українського мистецтва – орнамент, яким підкреслює сорочку малого Христа, німб і хустинку Богородиці».

5

Розширення експозиції

Творці проекту «Врятуймо скарби разом!» продовжують активно працювати над збереженням сакральної спадщини Прикарпаття і шукають небайдужих людей, готових сприяти реставрації старовинних творів. Кажуть, це справа вельми благородна у цілому світі, адже імена відданих їй меценатів навіки закарбовані в історію музеїв.

 

Ольга РЕГА

За матеріалами, наданими завідувачем відділу реставрації Краєзнавчого музею, автором проекту «Врятуймо скарби разом!» Валерієм Твердохлібом

Share.

Leave A Reply