Діти в цифровому світі

0

Сучасні технології розвиваються шаленими темпами. Уявити своє життя без віртуальності нині нереально. Нас оточують гаджети – комп’ютери, планшети, телефони, і наші діти не залишаються осторонь від них. Вони активно освоюють новинки, які пропонує прогрес. Не гірше за дорослих малюки, які ще не вміють говорити, можуть знайти улюблений мультик чи навіть завантажити нову гру. Завдяки смартфону вони мають свій особистий “розважальний центр” завжди поруч, на відстані витягнутої руки. Гаджет як нянька, як аніматор, як вчитель, як друг… Здавалося б, Інтернет спрощує багато речей, але при цьому з’являються нові виклики та проблеми. Офтальмологи, неврологи б’ють на сполох. Діти буквально не можуть відірватися від екранів. Як діяти батькам, аби цифрові пристрої йшли на користь дитині, як прищепити малюкам звичку правильно  використовувати техніку, не завдаючи шкоди власному здоров’ю, скільки часу на день фахівці рекомендують дітям різного віку проводити за цифровим екраном, «Like» дізнавався у керівника клубу щасливих батьків «Мілагро» Катерини Лейцюсь.

Питання про використання гаджетів є одним з найважливіших у системі виховання дітей в сім’ї. Так само, як дорослі дбають про здоров’я та поведінку малюків у реальному житті, вони повинні регулювати їх дії й у цифровому просторі.

Основною метою перебування дитини перед будь-яким екраном має бути спілкування, розвиток та творчість. Часто батьки піддаються спокусі зайняти малюка, давши йому гаджет із мультиком або грою, щоб викроїти час для своїх справ або втихомирити дитину. Такий прийом не повинен стати звичкою.

Золоте правило для безпечного використання гаджетів – вони не повинні замінювати живе спілкування, фізичну активність, витісняти сон, соціальну взаємодію. Коли комп’ютер підміняє практичний досвід у реальному світі, починаються проблеми. Зміни в поведінці, погіршення успіхів у навчанні, поява замкнутості – тривожні сигнали. Ви забираєте гаджет або обмежуєте його використання, а дитина реагує неадекватно, буквально не знає, чим себе зайняти, не хоче спілкуватися з вами, друзями, братами і сестричками? Всюди ходить лише з телефоном, починає панікувати, коли нема Інтернету? Це все може свідчити про виникнення залежності. Підвищений інтерес до забавки, яку щойно купили, зрозумілий і природний. В перші дні дитина прагне награтися, насититися новим. Але якщо захоплення триває місяцями, дитина обирає комп’ютер, а не сім’ю чи друзів, можна говорити про формування залежності.

Більш схильні до такої залежності хлопчики. Втім, варто пам’ятати, що усі діти до 7-8 років не розрізняють віртуальне від реального через незрілість певних структур мозку. Відповідно усе, що вони бачать на екрані, сприймають так, ніби це відбувається реально. Тому батькам не варто відпускати дітей у «вільне плавання» у світ Інтернету. Важливо ретельно слідкувати за якістю ігор, які вони грають, мультиків, які вони дивляться. Оптимальним буде діяти за принципом «не замість, а разом» і зробити гаджети одним із способів спільно проводити час, тобто дивитися разом щось цікаве, разом гратися.

Сформувати правильний підхід до використання пристроїв допоможе введення сімейних правил. У кожній родині вони можуть бути свої, наприклад, не використовуйте цифрові пристрої за столом під час їжі, не беріть їх в туалет чи у спальню. Влаштовуйте дні, години без гаджетів та Інтернету. Знову ж таки, такі «цифрові дієти» повинні стосуватися усіх членів сім’ї. Демонструйте власний приклад, адже усім відомо, що діти копіюють поведінку батьків, тому буде щонайменше дивно, а то й взагалі неефективно забороняти гаджети зі смартфоном в руках, гортаючи новини в Інтернеті та лайкаючи фотографії у соцмережах.

Якщо дитина надмірно захопилася комп’ютерними іграми, іноді батьки не бачать іншого виходу із ситуації, ніж заборонити їх. Але для початку важливо з’ясувати причину –від чого дитина втікає у віртуальний світ. Комп’ютер – це не завжди причина проблеми, а іноді навпаки – наслідок. Дитина, у якої яскраве, насичене життя, не проміняє його на гаджети, не «присяде» на комп’ютер. Проаналізуйте, можливо, у житті вашого малюка безперервні нотації: ти мусиш, ти повинен, або дискомфорт у школі, конфлікт з однолітками.

Заборонити гаджети, не запропонувавши нічого натомість, – не вихід. Адже заборонений плід солодкий. Залучіть дитину до іншої цікавої для неї діяльності: майструйте, грайте звичайні настільні або рухливі ігри (уно, твістер, монополію), малюйте, запишіть її на спортивний гурток – хай дитина буде зайнята в реальному житті.

Соціальні мережі перетворіть на свого помічника: використовуйте їхні можливості, аби спілкуватися з дитиною, запитати, як у неї справи, написати, що ви її любите, а всезнаючий Інтернет – на корисний інструмент для навчання та розвитку.

Допомогти батькам встановити межі допустимого – щодо часу і контенту – покликані спеціальні програми, які можна завантажити на цифровий пристрій. Скільки часу проводить дитина за екраном, які сайти вона відвідує – завдяки таким програмам це все буде у вас під контролем.

Скільки часу дітям можна проводити перед екранами?

Своє бачення здорового балансу між віртуальним життям і реальністю запропонувала Американська академія педіатрії. Наприкінці 2016 року фахівці випустили набір нових рекомендацій, які переглядають старі норми та покликані допомогти батькам встановити часові межі для їх дітей. Ось деякі з них:

Від 0 до 18 місяців

  • Гаджети можуть використовуватися лише для спілкування з рідними, наприклад, з татом, який у відрядженні, чи бабусею, що живе в іншому місті чи країні. Тобто гаджет використовується не для розваги, а для розвитку комунікативних навичок.
  • Користування телевізором у цьому віці слід звести до мінімуму. Надмірна стимуляція нервової системи може привести до порушення сну у дитини, навіть у пасивному режимі, коли дивляться батьки, а вона лише присутня в кімнаті.
  • Уникайте одночасного годування маляти та перегляду телевізора або гортання сторінок у смартфоні. Так ваша увага переключається і контакт малюка з мамою втрачається.

Від 2 до 5 років – до 1 години на день

  • Спілкування й надалі залишається на першому місці. Додається розвивальна функція. Важливо, щоб програми були якісними, не перетворювали дитину на споживача інформації, а вчили мислити та аналізувати. Щоб дитина досліджувала різні явища та процеси.
  • Пояснюйте дітям, що відбувається на екрані, наприклад, при перегляді телевізора проговорюйте, що не все, що показують у рекламі, є корисним. Оберігайте дитину від негативу, що ллється з блакитних екранів під час новин, гостросюжетних фільмів або різних телешоу.

 

Діти від 6 років

 

  • У пріоритеті – розвиток, а не розваги. При цьому кількість годин, проведених за гаджетом, не є визначальною. Батьки самостійно встановлюють обмеження для дітей, старших 6 років, і підлітків. Кількість часу перед екраном регулюється індивідуально, залежно від дитини і сім’ї, але цифрові пристрої позиціонуються як корисний інструмент. Це лише частинка дозвілля дитини і в жодному разі не замінник фізичної активності (спорту або танців, прогулянок), гуртків, повноцінного сну, спілкування з друзями, сім’єю в режимі офлайн.
Share.

Leave A Reply