Франківщина багата своєю культурою, історією та пам’ятками.
На Прикарпатті є безліч місць, де зібрані історичні експонати, що щедро розкажуть про побут краю. Тому ми зібрали для вас 10 музеїв області, про які ви могли не знати, але які обов’язково варто відвідати.
Літературний музей Прикарпаття відкрито 16 травня 1986 року. Налічує 40 тисяч експонатів. Експозиція музею розповідає про розвиток літературного процесу Прикарпатського краю від найдавніших часів до сьогодення.
Львівські стародруки XVII століття, рукописи, особисті речі письменників різних часів, про яких йдеться в експозиції музею, прижиттєві видання творів Івана Франка, Богдана Лепкого, Василя Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини, Наталії Кобринської, Михайла Яцківа, Ольги Дучимінської та інших письменників, матеріали про діяльність Станіславського літоб’єднання та обласної організації Національної спілки письменників України — найцінніші експонати музею.
Також розвинена в Літературному музеї Прикарпаття Шевченківська та Франкова тематика.
Музей підтримує робочі стосунки з письменниками та культурно-просвітницькими діячами Української діаспори США та Канади, Великої Британії та Словаччини, з письменниками Узбекистану, Румунії та Польщі.
Музей мистецтв Прикарпаття (з 1980 по 2012 роки — Івано-Франківський обласний художній музей) — обласний художній музей в Івано-Франківську, скарбниця сакрального, образотворчого і декоративного мистецтва краю. Музей володіє однією з найкращих колекцій галицького сакрального мистецтва, зокрема творами видатного скульптора періоду бароко Йогана Георга Пінзеля.
Діяльність єдиного в області музею художнього профілю спрямована на професійне вивчення та популяризацію творчості митців Прикарпаття, пошук творів давнього мистецтва та їх наукове опрацювання і збереження.
Музей мистецтв Прикарпаття міститься у приміщенні колишнього костьолу, що є історико-архітектурною пам’яткою національного значення, в самому центрі Івано-Франківська за адресою: майдан Шептицького 8.
Музей родинних професій — приватний музей в Івано-Франківську. Ініціатором створення музею та власником
багатьох експонатів є заслужений журналіст України Роман Фабрика.
У приміщенні, спеціально спорудженому для музею, виставлено численні атрибути багатьох професій, а також предмети побуту. Більшість експонатів відреставровані засновником музею. Девіз: «Від плуга до комп’ютера».
Музейна експозиція розповідає про 150 родинних професій за останні двісті років. Тут можна побачити типове знаряддя праці пасічників, архітекторів, ковалів, лікарів, будівельників, геологів, шахтарів, музикантів, агрономів, зоотехніків, вчителів, садівників тощо.
У «Музеї родинних професій» представлено добротно відреставровані плуг і борону, старовинну прялку і керамічний посуд, художнє ткацтво та ковальські інструменти.
Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття — музей просто неба в селі Крилос (Галицький район Івано-Франківська область). Входить до складу національного заповідника «Давній Галич». Музей знайомить відвідувачів з архітектурою і побутом жителів Прикарпаття кінця XVII — початку XX ст. Заснований у 1979 році.
Розташований на території давнього городища, на першій лінії оборонних валів, навпроти урочища Прокаліїв сад, при автошляху Н09.
Площа пам’ятки становить 4,5 га. На ній розмішені чотири «мікросела», які представляють етнографічні райони Прикарпаття: Покуття, Гуцульщину, Бойківщину та Опілля.
В експозиції музею є велика колекція посуду (тарілки, горнята, глечики, горшки), народних тканин, одягу, опільської вишивки (жіночі й чоловічі сорочки, обруси, простирадла, народний одяг).
На його території планується будівництво водяного млина, гуцульської церкви, фулюшні, заїжджого двору, в’їзної вежі.
«Хата-ґражда» гуцульської господарки — історико-етнографічний музей, створений у хаті-ґражді родини Харуків, побудованої 1858 року на присілку Заріччя (село Криворівня). Музей діє з 1994 року.
Хата-ґражда — характерний для Галичини тип садиби, коли житлове та господарські приміщення з’єднані між собою і утворюють замкнений прямокутний дворик. Цей тип сільських садиб був поширений на Гуцульщині у XVII—XIX століття.
У садибі на присілку Заріччя, яка зараз стала музеєм, мешкали Палій Харук та Параска Миронівна Харук. Іван Франко часто відвідував садибу Харуків, щоб послухати фольклорні оповіді Параски Харук. На початку ХХ століття у родині Харуків часто бували відомі діячі української науки і культури, які гостювали у Івана Франка, зокрема Володимир Гнатюк, Михайло Коцюбинський та інші. 1963 року хата-ґражда Харуків стала одним з майданчиків для зйомок фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» як хата головного героя фільму Івана (актор Іван Миколайчук). Після смерті родини Харуків садиба тривалий час перебувала в занедбаному стані. Лише 1993 року було проведено реставраційні роботи й через рік, під час Першого світового конгресу гуцулів, тут було відкрито історико-етнографічний музей гуцульської господарки. 2006 року було проведено ремонт садиби.
Літературно-меморіальний музей Івана Франка — музей, присвячений Іванові Франку й розташований у селі Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області.
За рекомендацією відомого етнографа Володимира Гнатюка, який називав Криворівню «Українськими Афінами», Іван Франко приїхав сюди уперше у 1901 році. Спочатку Іван Франко зупинявся у гуцула Проця Мітчука, якого називали знахарем, бо він умів лікувати людей і тварин, знав і шанував гуцульську старовину. А з 1906 року Франко жив у хаті Василя Якіб’юка — відомого різьбяра, доброго знавця народної медицини і фотографа-самоука.
У Криворівні Іван Франко не тільки відпочивав, але й працював. Тут він написав повість «Великий шум», поему «Терен у нозі», автобіографічне оповідання «У кузні», оповідання «Як Юра Шикманюк брив Черемош», поезії «У безсонну ніченьку» та багато інших. Також письменник здійснив ряд перекладів, записував фольклор.
Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика — приватний музей в смт Верховина Івано-Франківської області. Його організував етнограф і музикант Роман Кумлик (1948–2014).
Музей Романа Кумлика міститься у його власному двоповерховому будинку. Експозиція займає дві невеликі кімнати.
Організований на початку 2000-х років. Матеріали збиралися протягом 30 років — це предмети побуту, давній гуцульський одяг, знаряддя праці, грошові знаки різних часів та багато іншого, що дає уявлення про життя гуцулів. На особливу увагу заслуговує колекція музичних інструментів, серед яких: скрипки (в тому числі скрипки-довбанки і прямокутна скрипка), цимбали, коза, дримби, трембіти, роги та інші.
Роман Кумлик проводив екскурсії особисто і грав на різних інструментах, він теж розповідав про кожен з інструментів. Після його смерті справу батька продовжує його донька Наталя Гузак.
У музеї відвідувачі довідаються про побут гуцулів, обряд весілля та особливості родинного життя, про лісовий промисел та сплав дараб (працю бокорашів) тощо.
Музей «Лісова скульптура» створено майстром Ігорем Фартушним у 2008 році в селищі Яблунів, Косівський район. У ньому діє постійна виставка робіт з коренепластики пана Ігора.
Експозиція музею складається з робіт майстра, що назбиралися з часом. Всього колекція пана Ігоря налічує більше сотні робіт. Ще більша їх кількість перебуває у процесі обробки. Роботи скульптора багатогранні: це птахи, диво-звірі, реальні та міфічні образи людей.
Відвідувачі музею також мають можливість завітати до майстерні та ознайомитись з процесом роботи над скульптурами. Музей входить до Музейного кола Прикарпаття.
Ігор Фартушний народився 2 січня 1947 року в селі Серафинці, Городенківський район, Івано-Франківська область. Батьки — педагоги.
Після технікуму МОД (механічна обробка дерева) закінчив Київський педагогічний інститут імені Горького. За фахом — дефектолог (виправлення вроджених і набутих фізичних вад розвитку людини).
Музей Марійки Підгірянки — музей відомої галичанки, української поетеси Марійки Підгірянки , створений у селі Білі Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Відкритий 2 червня 1996 р. на вшанування української дитячої поетеси Марійки Підгірянки (Марії Омелянівни Ленерт-Домбровської, 1881—1963), яка народилася в селі Білі Ослави Надвірнянського повіту 29 березня 1881 року. Цим місцем завідує краєзнавець, лауреат премії ім. Марійки Підгірянки в галузі літератури та мистецтва Василь Левицький.
Музей розміщений в трьох великих кімнатах будинку-резиденції священика біля Материнської церкви, пам’ятки дерев’яної архітектури державного значення, збудованої в 1746 р. Планується розширення приміщення музею за рахунок другого поверху. Загальна кількість експонатів — 850, в тому числі кількість експонатів в експозиціях — 600.
Там зберігаються прижиттєві видання творів поетеси Марійки Підгірянки та її особисті речі. Музей розташований у першому цегляному будинку в селі (1900 р.).
Хата-музей кінофільму «Тіні забутих предків» — музей, присвячений історії знімання кінофільму «Тіні забутих предків», розташований у смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області. Основні напрями діяльності — перегляд стрічки та ознайомлення з історією зйомок кіношедевру «Тіні забутих предків». Хата знаходиться в присілку Жаб’євський потік на околиці Верховини.
Музей кінофільму «Тіні забутих предків» відкрився 2000 року в хаті Петра і Євдокії Сорюків, у якій в 1963-1964 роках, упродовж семи місяців, проживав під час зйомок знаменитий кінорежисер Сергій Параджанов. Режисер сам захотів жити тут. Він зізнався, що так йому вдалося краще відчути колорит Гуцульщини, дізнатися традиції і насититися силою природи. Ось чому фільм вийшов настільки цікавим. Гостював тут також творчий колектив фільму: оператор Юрій Іллєнко, художник Георгій Якутович, актори Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова та інші.
Усі гості й відвідувачі музею можуть тут переглянути фільм і ознайомитися з історією створення кінострічки. Музейна експозиція представляє речі, пов’язані з фільмом. Цікавим експонатом є весільна ґуґля, в якій був одягнений головний герой стрічки Іван (Іван Миколайчук). На стінах висять світлини з фільму. У будинку-музеї є також автентичні гуцульські одяг та предмети побутового вжитку. За окрему плату ви зможете приміряти гуцульський костюм і зробити фотографії.
Також там діють такі експозиції:
- з життя та творчості видатних людей;
- з побуту та етнографії;
- з історико-архітектурної спадщини.
Читайте також: ТОП-10 місць на Франківщині для красивих фото
