З початком нового навчального року навчання починається не лише в школярів. Свої двері відчиняють різноманітні заклади раннього розвитку, гуртки та секції. Часом можна почути, що навіть батьки однорічної дитини стурбовані тим, куди віддати своє чадо для розвитку та навчання. Як грамотно, без перекосів, організувати розвивальне дозвілля найменших, дізнавалися в керівника клубу щасливих батьків «Мілагро» Катерини Лейцюсь.
Люблячі батьки прагнуть дати своїй дитині найкращий старт у житті, бояться не додати чогось важливого, тому керуються принципом, чим раніше, тим краще, або чим більше, тим надійніше. Насправді ж можна читати в 3 роки, бути круглим відмінником у школі, але так і залишитися нереалізованим у житті. Тому, плануючи графік розвивальної діяльності дитини, пам’ятайте про ті правила, які допоможуть розкрити її потенціал краще, ніж усі новомодні методики. Отже,
- Не надійтеся, що віддавши дитину на гурток, вам не потрібно буде нею займатися. Перспектива передати малюка в руки досвідчених педагогів-вчителів та вихователів виглядає дуже спокусливо. Але пам’ятайте, що жодна методика розвитку не розвиває ваші теплі стосунки з нею, прив’язаність, спонтанну творчість, жагу пізнання в дитини, а тільки розвиває пам’ять, увагу, силу м’язів, зорове, слухове та тактильне сприйняття. Звісно, батькам легше завести на заняття й сидіти в коридорі зі смартфоном, аніж розкласти вдома фарби, пластилін чи погратися з дитиною. Відтак, щільний графік занять у різних гуртках, де батьки лише водії, які допомагають доїхати від одного закладу до іншого, — не найкращий варіант.
- Зміцнюйте прив’язаність — це допоможе дитині бути більш успішною, спокійною та самостійною. У будь-якої дитини є потреба у пізнанні нового й у безпеці. Розвиток відбувається лише зі стану спокою — по-іншому воно не працює. Тому важливо, щоби дитині було добре та безпечно в тому просторі, де вона перебуває. Лише за таких умов малюк розвивається.
- Дотримуйтеся принципу гармонійного розвитку. Фізичний, інтелектуальний, емоційний — візьміть до уваги кожен із цих напрямків. Стежте, щоби не було перекосів в одну зі сторін: наприклад, лише заняття, скеровані на інтелект.
- Дайте дитині понудьгувати. Насправді, саме в цей час у неї зароджуються ідеї реалізації її творчої енергії. Ви не аніматор — у вас немає завдання її постійно розважати. У сучасному світі батькам здається, що дитина постійно повинна бути зайнята чимось корисним, інакше «все пропало». Це міф.
- Батьки можуть видихнути з полегшенням: малюкам не так важливо навчитися читати, писати та ін., як просто зберегти жагу до пізнання. У наш час світ так динамічно змінюється, що в житті стає важливим не стільки отримати конкретні знання, а освоїти так звані — soft skills —навички, які підвищують шанси на успіх: емпатію, самопрезентацію, самоконтроль, самоорганізацію, вміння бути гнучким, працювати в команді, комунікабельність та критичне мислення, креативність. Це те, чого в основному не вчать у класичній школі та садку. Як допомогти дитині їх опанувати? Власним прикладом та створюючи відповідне середовище для дитини, до прикладу, спостерігаючи за вами в життєвих ситуаціях, де необхідно домовлятися, конструктивно розв’язувати конфлікти, приймати рішення.
- Вибирайте педагога, а не лише заклади. Для дитини особистість викладача має дуже велике значення.
- Розділяйте власну самооцінку й зайнятість вашої дитини в гуртках. Не піддавайтеся на провокації власного его, амбіцій — записати дитину на якомога більше занять, щоби блиснути цим у компанії і довести, яка ви супер-мама.
Сучасний світ тисне мамі на почуття вини. Щоби почувати себе хорошою, вона змушена активно організовувати дозвілля дитини, забуваючи, що починати готуватися до школи, починаючи з 3-х років, як мінімум не доцільно. Кожен вік має свої особливості розвитку мозку та психіки, які «не перестрибнеш».
ДО трьох
Найкраще, коли заняття до 3-х років відбуваються разом із мамою, включають багато спільної діяльності та гри. У цьому віці особливої взаємодії з іншими дітьми малюк не потребує. Тому, якщо ви ведете дитину на гурток для того, щоби вона соціалізувалася, спілкувалася та ін., то під час занять цього не відбувається. На цьому етапі розвитку найважливіше — активне дослідження світу, коли батьки дають простір для пізнання, знаходяться поруч та підтримують. Вивчайте природу, гуляючи, а не з вікна автомобіля, переїжджаючи з одної школи раннього розвитку до іншої.
Важливо розуміти різницю між раннім розвитком та раннім навчанням. Це абсолютно різні речі. Деяким батькам простіше відвести дитину в центр, а не дві години гуляти за будь-якої погоди.
Розлука з мамою, скупчення людей, забагато уваги до конкретної дитини — це те, що перенавантажує нервову систему й не всі діти можуть це спокійно перенести. Тому відвідування закладів не є рекомендованим та бажаним, а ймовірніше навпаки.
3–6 роки
Важливий принцип цього періоду: не більш як дві активності на день, включаючи садок. Тобто, якщо дитина ходить у дошкільний заклад, — максимум ще одна додаткова діяльність. В ідеалі — весь необхідний набір занять дитина відвідує в садочку.
Дослідження показують, що жодних переваг раннє вміння читати, рахувати, писати не дає. Через кілька років, у початковій школі, не буде різниці між тими, хто читав у 4, а хто в 6. Натомість, у пізнішому віці в «ранніх пташок» може виникнути зниження мотивації до навчання.
Коли мозок дитини буде достатньо зрілим, дитина досить швидко опанує всі необхідні навички. Якщо ж ні, будь-яке навчання буде більше схоже на дресуру. Жити в психоемоційному напруженні для дитини нелегко й це може відображатися на здоров’ї.
Головна активність у цьому віці — це сюжетно-рольова гра. Дитина вчиться, граючись. Чим більше гри, тим більше ваша дитина буде готова до школи. Тому групові, карткові ігри, конструктори, творчість, рух — це і є найкращий розвиток.
Діяльність у цьому віці повинна здійснюватися без жорстких директивних правил. Це все не означає, що займатися не потрібно. Але якщо на заняттях у цьому віці від дитини вимагають сидіти рівно, не шуміти, не крутитися, то це некоректно. Для чого влаштовувати дитині школу завчасно, на кілька років раніше?
Молодші школярі
До семи років гра залишається провідною діяльністю дитини. На адаптацію до нових умов у школі йде значна частина ресурсу дитячого організму. Тому батькам не варто недооцінювати навантаження. Спостерігайте за дитиною: як швидко втомлюється, як справи з апетитом, як засинає ввечері, чи легко прокидається. Не записуйте першачка з вересня ще на кілька нових гуртків. Подбайте, щоби після уроків у дитини було достатньо часу для фізичної активності, щоби мала можливість вибігатися й обов’язково залиште час для гри. Звісно, не комп’ютерної.
Діткам цього віку все ще важко змушувати себе й навчатися з почуття обов’язку. Не чекайте, що з перших днів у школі дитина зможе реалізувати свій потенціал. Нелогічно наймати репетитора зі шкільних предметів. Якщо дитина не тягне — є якісь психологічні причини, у яких треба розібратися. Конфлікт із вчителем, однокласниками, некомфортне оточення чи ще щось. Та й бути відмінником у школі — це ще не запорука успіху в житті.
Вік 8- 11 років — найбільш відповідний, щоби визначитися з напрямками додаткових занять. За цей час дитина вже встигає адаптуватися до навчання в школі. І коли проявляються певні здібності та таланти, батькам варто допомагати їх розкривати, скеровуючи на той чи інший гурток. Стежте за тим, що цікаве саме вашій дитині, а не модно, куди ходять усі, тоді це не буде для неї навантаженням, а дійсно корисною захопливою справою.
